Додаток 2.

Етапи роботи над проектом за Полатом Є.С[i].

№ №	Етапи  роботи над    проектом	Зміст роботи на  відповідному етапі	Діяльність учнів	Діяльність педагога
11	Підготовка	Визначення теми, мети та завдань проекту. Формування робочої групи	Обговорюють предмет проекту з учителем і отримують при необхідності додаткову інформацію. Встановлюють мету проекту.	Знайомить зі змістом проектного підходу і мотивує учнів. Допомагає в постановці мети проекту. Спостерігає за діяльністю учнів
2 2	Планування	а) Визначення джерел інформації. б) Визначення способів збору та аналізу інформації. в) Визначення способу представлення результатів (форми проекту). г) Встановлення процедур та критеріїв оцінки результатів і процесу проектної діяльності. д) Розподіл завдань (обов'язків) між членами команди	Формують завдання. Виробляють план дій. Вибирають і обґрунтовують свої критерії і показники успіху проектної діяльності.	Пропонує ідеї, висловлює припущення. Спостерігає за діяльністю учнів
33	Дослідження	Збір та уточнення інформації, вирішення проміжних завдань. Обговорення альтернатив методом «мозкового штурму». Вибір оптимального варіанта. Основні інструменти: інтерв'ю, опитування, спостереження, експерименти і т.п.	Виконують дослідження, вирішуючи проміжні завдання.	Спостерігає, радить, побічно керує діяльністю учнів
44	Формулювання результатів або висновків	Аналіз інформації. Формулювання висновків	Виконують дослідження і працюють над проектом, аналізуючи інформацію. Оформляють проект.	Консультує учнів
55	Захист проекту	Підготовка доповіді: обґрунтування процесу проектування, представлення отриманих результатів. Можливі форми звіту: усний звіт, усний звіт з демонстрацією матеріалів, письмовий звіт.	Беруть участь у колективному самоаналізі проекту і самооцінці діяльності	Слухає, задає доцільні питання в ролі рядового учасника. При необхідності направляє (спрямовує) процес аналізу
66	Оцінка результатів і процесу проектної діяльності	Аналіз виконання проекту, досягнутих результатів (успіхів і невдач) та їх причин	Беруть участь в оцінці шляхом колективного обговорення і самооцінок діяльності.	Оцінює зусилля учнів, їх креативність, якість використаних джерел, визначає якість звіту та можливість продовження

---

[i] Полат Е.С. Как рождается проект. – М.,1995 – с. 74.

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИКИ,  ЯКІ ЗАСТОСОВУЮ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

1.                Метод “мозковий штурм”. “Мозковий штурм” - це метод продукування ідей і рішень при роботі в групі. Для проведення мозкового штурму колектив ділиться на дві групи: генератори та аналітики ідей. Генератори ідей повинні протягом короткого часу запропонувати якомога більше варіантів вирішення обговорюваної проблеми, при цьому

• називаючи ідеї, не можна повторюватися;

• чим більше список ідей, тим краще;

• підходити до вирішення проблеми з різних сторін.

Друга група - аналітики, отримують від першої групи списки варіантів і не додаючи нічого нового, розглядають кожну пропозицію, вибираючи найбільш розумне і відповідне. Кожен аналітик має три голоси і віддає їх за найкращі, на їх думку, три ідеї. Оцінка може бути проведена таким чином: перша ідея отримала три голоси, друга - два, третя - один. Ідея, що набрала найбільш більшу кількість голосів, і є - рішення.

Завданнями мозкового штурму є:

• включення в роботу всіх членів групи;

• визначення рівня знань та основних інтересів учасників;

• активізація творчого потенціалу учасників.

Наприклад, тема “Суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні на початку ХХ століття” (10 кл  історія України). Класу поставлено проблемне запитання: Які чинники, на вашу думку, впливали на процес формування української нації? Група генераторів ідей протягом 3 хвилин, розділившись по парам, на окремих аркушах записували позитивні чинники процесу, та  негативні. Аналітики з поміж усієї кількості тез обрали ті, які дійсно відображають вплив (і позитивний, і негативний) на  означений процес. Учитель контролює та коригує процес. Можна порівняти тези здобутки учнів та тези, які приготував учитель. Результат спільної дії записується в зошит. Здобуті в активному пошуці знання запам’ятовуються краще.

2.                Метод “Інтелектуальна (ментальна) карта”

Головний принцип: у центрі - ключова ідея (або вже визначена тема проекту), від неї відходять гілки-асоціації, кожна з яких деталізується, народжує нові асоціації і т.д. Свою картку учні можуть супроводжувати графічними і текстовими файлами, таблицями, відео файлами. Таким чином, з’являється досить об'ємний, але цілісний продукт (план, завдання, мета для творчої роботи).

Релігія, яка?

Наприклад, тема “Центральна та Східна Європа у епоху Середньовіччя”. Клас ділиться на групи, кожна група отримує завдання дослідити історію однієї країни (Польща, Чехія). Мотивуючи дітей, розповідаю легенду про Чеха, Лєха і Руса. Учні отримують ватман, у центрі якого пишуть назву країни, яку досліджуватимуть. Схематично, їх ментальна карта виглядала так:

Коли, за яких обставин слов’янські племена з’явились на цій території

Коли стали християнами

ПОЛЬЩА

 

Коли і за яких умов утворилась  держава

Королі , династії

Які основні події в житті держави

Коли країна досягла розквіту

Як на це вплинуло християнство

Міста, ремесло

Стосунки з іншими державами

села

Стосунки з Київською Руссю і з Гал-Вол. державою

 

Проект “Польща (Чехія) у Середньовіччі” готували вдома і презентували на наступному уроці.

3.     Метод “Дерево рішень”.  Клас ділиться на 3 або 4 групи з однаковою кількістю учнів. Кожна група обговорює питання й робить записи на своєму «дереві» (аркуш ватману), потім групи міняються місцями і дописують  на деревах сусідів свої ідеї.

Наприклад,  тема: “Близькосхідна проблема та шляхи її вирішення” (11 кл. Всесітня історія). 1. Історичні корені проблеми (ретроспектива від біблійних часів до Османської імперії, чотири хвилі репатріації євреїв –алії (1882-1903, 1904-1914, 1919 -1923, 1924-1929 рр.); ідеологічне обгрунтування ідеї створення держави євреїв (Т.Герцель, Л.Пінскер,А.Бальфур); Палестина – підмандатна територія Британії; геноцид євреїв (голокост). 2. Створення держави Ізраїль (закладено протиріччя); роль СРСР. 3.Перша арабо-ізраїльська війна (травень-червень 1948); Суецька криза (1956-1957рр); Шестиденна війна (червеь 1957); Війна на виснаження (1968-1970); війна Судного дня (жовтень 1973). 4. Агресія Ізраїля проти Лівану, Кемп-Девідські угоди (1978); Агресія проти Лівану (1982-1983); наслідки (Консолідація шиїтських угрупувань на півдні Лівану; створення організації Хезбола, взяття Бейрута; встановлення “Законного уряду” Са`ад Хаддада на півдні Ізраїля; окупація Південного Лівану аж до Літані; початок конфлікту в Південному Лівані (1982 – 2000). 5. Перша палестинська інтифада (1987-1983); інтифада Аль-Акси (2000-2004); план “Дорожня карта”. 6. Операція Литий синець (2008-2009); погіршення ситуації на сучасному етапі.

Створивши подібне дерево рішень, унаочнюється одна з головних проблем сучасності, краще запам’ятовується матеріал.

4.                “Ажурна пилка”

Цей метод вчить учнів працювати "у команді" для опрацювання значної кількості інформації за короткий проміжок часу. Позитивним ефектом "ажурної пилки" є заохочення учасників до взаємодопомоги, конструктивного співробітництва та толерантності. Основний принцип цього методу "вчимося - навчаючи". Під час роботи з використанням методу "ажурна пилка" учні повинні бути готовими працювати в різних групах.  Спочатку усі працюють у так званій "домашній" групі. Потім в іншій групі вони будуть виступати в ролі "експертів" з питання, над яким працювали в "домашній групі" та отримувати інформацію від представників інших груп.  В останній частині заняття учні знову повертаються в свою "домашню" групу,  для того щоб поділитися тією новою інформацією, яку їм надали учасники інших груп, та обговорити її.

Функції "домашніх" груп:

1. Кожна група отримує завдання, вивчає та обговорює його.

2. Бажано обрати в групі лідера - тайм-кіпера (той, хто стежить за часом), та особу, яка ставить запитання. Слід переконатися що кожний (кожна) розуміє зміст матеріалу, який обговорюється.

Функції "експертних" групи:

1. Після того як учні об’єдналися у нові групи, учасники "домашніх" груп стають експертами з тієї теми, що вивчалася в "домашній" групі.

2. По черзі кожен учасник має: за визначений викладачем час якісно і в повному обсязі донести отриману раніше інформацію до членів інших груп та сприйняти нову інформацію від представників інших груп.

3. Потім учні знову повертаються "додому",  де мають поділитися інформацією з членами своєї "домашньої" групи про нову інформацію, яку отримали від представників інших груп.

На заключному етапі заняття формуються спільні висновки та пропозиції.

Таким чином, за допомогою методу "Ажурна пилка" за короткий проміжок часу можна отримати велику кількість інформації, однак цей метод вимагає дуже чіткої організації і розподілу функцій між учнями. Якщо ці правила не виконуються, то ефективність методу різко знижується.

Наприклад,  тема “Становлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Утворення системи світового соціалізму. Кризові явища 60 – 70-х рр. ХХ ст.” Надзвичайно великий об’єм матеріалу по кожній країні вивчається у домашніх групах, обираючи найважливіші події в житті кожної з країн, занотовують. Представники кожної такої групи по черзі стають експертами в інших “домашніх” групах, і т.д.

5.                “Кластер” - педагогічний метод, який розвиває варіантність мислення, здатність встановлювати всебічні зв'язки і відносини досліджуваної теми (поняття, явище, подія).  У центрі класної дошки або великого аркуша паперу записуємо ключове слово – головне слово теми.    Далі пропонуємо дітям озвучувати слова або словосполучення , які, на їх погляд, пов'язані з даною темою. У міру надходження ідей записуємо їх на дошці (аркуші паперу) .  Потім спільно встановлюємо підходящі зв'язки між поняттями та ідеями.

6.    “Метод P.R.E.S - ДППУ” (думка, причина, пояснення, узагальнення )
Метод PRES ( ДППУ) найкраще підходить для молодших підлітків, які ще недостатньо добре вміють формулювати власну думку. Метод використовується при проведенні обговорення спірних питань, вправ , в яких потрібно зайняти певну позицію , а також при проведенні  уроків , пов'язаних з громадськими проблемами. Цей метод надає учням під час уроків простий формат , в якому необхідно виробити аргументи або думки . Він допомагає їм прояснити свої думки , а також сформулювати і представити свою думку в чіткій і стислій формі.

Порядок виконання:
1 . Повісьте або роздайте матеріали , в якому наводяться чотири етапи методу PRES(ДППУ).
- Р ( Д ) Викладіть свою думку
- R ( П ) Наведіть одну причину своєї думки
- Е ( П ) Наведіть приклад для пояснення своєї причини
- S (У) Узагальніть свою думку

Поясніть етапи і дайте відповідь на можливі запитання. Наведіть приклад кожного з етапів. Прикладом використання цієї формули може бути такий:
Я вважаю, що Устим Кармелюк був героєм.
Численні легенди на землях Поділля описують його як борця проти кріпосницької системи загалом так і проти окремих панів. Як приклад можу навести історію про те, що награбовані гроші він віддав убогій породіллі, коли дізнався, що та зовсім бідна і немає чим годувати старших дітей.
Тому я вважаю, що Кармелюка по праву вважають українським Робін Гудом – народним месником.

           7.Дискусія - специфічна форма бесіди, що зорганізується педагогом, коли в учасників на підставі своїх знань і досвіду є різні думки з якоїсь проблемі.

Мета дискусії: рішення групових завдань або вплив на думки і установки учасників в процесі навчання.
Учасники групової дискусії повинні:
• слухати і чути один одного;
• не перебивати;
• чи не оцінювати один-одного;
• не ображати і не ображатися;
• замовкнути по знаку;
• брати участь усім;
• дотримуватися регламенту.

Існують різні форми дискусійного діалогу при вивченні історії:
• круглий стіл (різні позиції - вільне вираження думок);
• експертні групи (обговорення в мікрогрупах, потім вираз суджень від групи)
• форум (група вступає в обмін думками з аудиторією);
• симпозіум (формалізоване уявлення підготовлених думок, повідомлень з даної проблеми);
• дебати (представлення бінарних позицій з питання: доказ - спростування);
• "судове засідання" (обговорення, яке імітує судовий розгляд - слухання справи);
• "акваріум" (групі пропонують обговорити проблему «перед очима глядачів», тож робота ведеться у формі діалогу. Кожна мала група обирає того, кому вона може доручити вести діалог. Це може бути й кілька бажаючих. Усі інші учасники процесу виступатимуть у ролі глядачів. Цей метод дає можливість вести спостереження за спілкуванням, реакцією учасників на чужу думку, аргументацією кожної тези. Кожен глядач має можливість порівняти почуте з особистою думкою, зробити певні висновки).

8.     Метод КТС (колективної творчої справи) Алгоритм:

- Визначення мети;

- Визначення змісту заходу;

- Визначення часу та місця проведення;

- Розподіл доручень та їх виконання;

- Підготовка;

- Проведення КТС;

- Підведення підсумків.

Найкраще підходить при підготовці позакласних заходів з історії, а особливо “занурення в історію”.