Додатки до досвіду

З'їзд в Любліні

Тема: Київська Русь за правління Ярославовичів

Мета: Проаналізувати становище Київської держави за наступників Ярослава, розкрити причини ослаблення Київської держави, показати небезпеку для руських земель князівських міжусобиць, набігів половців; визначити історичне значення Любецького з’їзду з'ясувати, чому рішення з'їзду князів у Любечі були недовговічними; розвивати вміння працювати з документами, з історичною картою та іншими джерелами інформації, аналізувати їх, робити власні висновки; виховувати культуру спілкування та  повагу до захисників Вітчизни.

Опорні дати: 1068 р. - битва на р. Альті; 1097 р. - Любецький з'їзд;

Опорні поняття: Вотчина, князівський з”їзд, князіські усобиці.

Робота у групах

1.     Актуалізація опорних знань:

а) метод «снігова куля» (від групи до групи).

б) метод «відкритий мікрофон»

•         Що таке міжусобиці?

•         За що боролися князі в Київській Русі?

•         Чому виникала ця боротьба?

•         Між якими князями йшла міжусобна боротьба?

•         Покажіть на карті кордони Київської держави на середину ХІ століття.

2.     Вивчення нового матеріалу

1.     Незадовго до своєї смерті князь київський сказав своїм синам: «Майте любов між собою, бо всі ви брати. І якщо будете жити в любові, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. Якщо ж будете в ненависті жити, у чварах і сварках, то загинете самі і погубите землю отців своїх і дідів…»

2.     Проблемне питання: Чи виконали сини та внуки Ярослава Мудрого - великого державця Середньовіччя – завіт свого батька?

3. Тріумвірат синів Ярослава: Святослава, Ізяслава, Всеволода

- збільшення власних володінь за рахунок інших братів;

- захоплення володінь інших князів;

- боротьба з половцями.

Наслідок: початок нової міжусобної боротьби.

4. Внуки Ярослава: Олег Святославович (Тмутаракань), Святополк Ізяславович (Київ), Володимир Всеволодович (Чернігів)

5.Традиції спадкування в Київський Русі (табличка)

•         Поясніть схему престолонаслідування, запроваджену Ярославом Мудрим.

•         З якою метою Ярослав Мудрий встановив саме такий принцип престолонаслідування?

•         До яких наслідків могла призвести така система?

•         Чи могла така система убезпечити країну від боротьби за владу між князями?

•         Хто міг претендувати на князівський престол?

6. Пригадайте: Що таке Руська Правда?

7. Прочитайте п.1 (абзац 3 на с.102 §10) і дайте відповіді на запитання:

Як називався нова збірка законів?

Які зміни були внесені у закони?

Що таке вотчина?

          8. «Правда Ярославичів»

9. Битва на Альті.

Прочитайте документ: «В літо 1068. Прийшли чужинці на землю Руську, половці багато. Ізяслав же і Святослав і Всеволод вийшли проти них на [річку] Альту. І з настанням ночі вони пішли один на одного. За гріхи наші напустив Бог на нас поганих, і побігли руські князі, і перемогли половці ... Коли Ізяслав з Мстиславом бігли до Києва, а Святослав до Чернігова, люди київські прибігли до Києва і зібрали віче на торгу і, пославши до князя, сказали йому: «Ось, половці розсипалися по всій землі, дай нам, князь, зброю і коней, ми ще поб'ємось з ними». Ізяслав же цього не послухав. »

Питання до документу:

•      Коли відбувається битва?

•      Які племена вторглися на Руську землю?

•      Який підсумок битви?

10. Боротьба за Київський стіл.

11. З’їзд князів у Любечі.

Князівські з’їзди - своєрідна форма державного правління, засіб прийняття важливих рішень та вирішення спірних питань, почали збиратись у другій половині ХI століття. На з’їздах обговорювалися питання феодального устрою земель, стосунків між князями, організації консолідованого опору загрозі з боку степу.

12. Учасники з’їзду у Любечі

13. Проект «Від першої особи». Напередодні уроку ви були поділені на групи, у яких здійснювали підготовку проекту. Зараз, від імені князів –учасників з’їзду – ви розповісте про цю подію та її наслідки. У центр класу виходять князі:

•         Святополк Ізяславич   кн. київський

•         Володимир Всеволодович Мономах кн. переяславський

•         Давид Святославич     кн. чернігівський

•         Олег кн. новгород-сіверський

•         Давид Ігорович            кн. волинський

•          Василько Ростиславич кн. Теребовльський

14. Давайте подивимось, що з приводу цієї події говорить «Повість минулих літ»: В літо 1097. Зібралися [князі] в Любечі для устрою світу, і говорили між собою: «Навіщо губимо Руську землю, самі на себе усобиці починаючи? А половці землю нашу розтягують і радіють, що нас роздирають міжусобиці. Та нині з'єднаємося в єдине серце і будемо берегти Руську землю. І нехай кожен володіє отчиною свою: Святополк - Києвом, вотчиною Ізяслава, Володимир - Всеволода, Давид, Олег і Ярослав - Святославова, і кому Всеволод роздав міста: Давидові - Володимир, Ростиславичам ж: Володарю - Перемишль, Васильку - Теребовля.
І на тому цілували хрест: «Якщо тепер хто на кого підніметься, проти того будемо усі».

Питання до документа

1. З якою метою зібралися князі в Любечі?
2. Які вони прийняли рішення?

3. Якими були наслідки цієї події?

Учитель підводить учнів до думки, що наслідком князівського з’їзду стало закріплення роздробленості Русі та ускладнення порядку спадкування влади.

3.     Підведення підсумків уроку:

 Звернімось до проблемного питання:  Чи виконали сини та внуки Ярослава Мудрого - великого державця Середньовіччя – завіт свого батька?

•         Яка причина міжусобної боротьби за владу в Київській Русі?

•         Яке значення Любецького з’їзду?

•         Чи припинилася міжусобна боротьба?

4.     Оцінювання

5.  Домашнє завдання