Тема: Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні.

"Можна з певністю сказати, що не знайти на землі людей сміливіших, які б так мало дбали про своє життя і так мало боялися б смерті".

Мустафа Наїма – перший офіційний

літописець Османів 17 cт.

"Хоч серед козацтва нема ні князів, ні сенаторів, ні воєвод... натомість є такі люди, що коли б не заважали тому видані проти плебеїв закони, між ними знайшлися б рівні своєю хоробрістю Цінціннату... або Фемістоклу"

Кс. Опольський –сучасник подій середини 17 ст.

"Козаки кмітливі і проникливі, винахідливі і щедрі, не побиваються за великим багатством, але над усе ставлять свободу, без якої життя для них неможливе"

Г.Боплан - Французький військовий інженер й

архітектор, картограф, історик і географ 17 ст.

Мета: розглянути напрями походів козаків; охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначити наслідки участі козацтва в Хотинській війні; розвивати вміння узагальнювати матеріал, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на їх основі робити певні висновки, узагальнення; виховувати почуття поваги до історичного минулого та героїчного сьогодення.

Очікувані результати: пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. називають «добою героїчних походів» українського козацтва; характеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; продовжувати вдосконалювати набуті вміння і навички; виховувати почуття поваги до історичного минулого України.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» О.В.Гісем, О.О.Мартинюк,  роздатковий матеріал, мультимедійний проектор, відеоматеріали.

Основні поняття й терміни: ясир, яничар, каторга, гарем, Хотинська війна.

Основні дати: перша чверть ХVІІ ст. - «доба героїчних походів» українського козацтва; 1616р. – узяття козаками фортеці Кафи; 1618р. – похід козаків на чолі з П. -К. Сагайдачним на Москву; 1621р. – Хотинська війна.

Актуалізація опорних знань:

Фронтальне опитування (або «Снігова куля» або «Асоціації»):

1.                Хто такі козаки?

2.                Перша писемна згадка про українських козаків? (1489)

3.                Де зіткнулися інтереси ватаг «уходників» та ногайських татар в 15 ст. (на Дикому Полі)

4.                Що таке Дике Поле (необжиті степи між Доном, Верхньою Окою, лівими притоками Десни та Дніпра)

5.                Для чого створювалися січі?

6.                Де розташовувалась переважна більшість січей (на Дніпровському Низі)

7.                Як називалось козацтво, яке селилось на Дніпровському Низі (низове козацтво)

8.                Які території освоїли козаки (Великий Луг і Запоріжжя)

9.                Де була  «предтеча»  майбутньої Січі (на о. Мала Хортиця), та ким заснована (Д.Вишневецький-Байда)

10.           Що ми розуміємо під терміном «Запорізька Січ»? (організація укр.. козацтва, яка виникла за Дніпровськими порогами в першій половині 16 ст.)

11.           Перша Січ Великого Лугу (Томаківська кінець 70- поч..80 рр 16 ст)

12.           Як називали козаків, які там мешкали? (січовиками, запорожцями)

13.           1572 що це за дата? (за дорученням Сигизмунда ІІ –Августа було створено перший реєстр)

14.           Як називають дослідники устрій Війська Запорозького? (козацька республіка) Чому? (найвищий орган влади – Козацька рада)

15.           Повстання Северина Нпливайка?

16.           Що означає поняття «ясир»?

17.           Гарем?

18.           Яничари?

19.           Каторга?

20.           Чайка?

21.           Клейноди?

Метод «Пропущені слова»(на індивідуальних картках – 5 учнів)

Учні отримують картки із 10-ма реченнями з попередньої теми.

1.                Становище православної церкви після підписання Берестейської унії ________________. (погіршилось)

2.                Боротьбу за відновлення прав православних церков очолили _______________. (братства)

3.                У 1615р. в Києві було засноване _________________ братство. (Богоявленське)

4.                Вищу православну церковну ієрархію було поновлено за сприяння ___________ у _______р. (козацтва, 1620)

5.                Ієрарх греко-католицької церкви, «батько унії» __________________. (Іпатій Потій)

6.                Польський король ____________________ підтримав ідею створення незалежного Українського патріархату .  (Владислав ІV)

7.                Василіанський орден займався ________________  діяльністю. (просвітницькою)

8.                У 1620р. православним митрополитом  став _____________________. (Йов Борецький)

9.                Більшість українського населення ставились до уніатської церкви _____________. (вороже)

10.           Речі Посполитій було _____________ утворення об’єднаної української церкви.  (не потрібно)

Морські походи козаків.

Вчитель: П'єтро делла Валле у травні 1618 року писав: «Турки не мають на Чорному морі жодного місця, яке б не взяли і не сплюндрували козаки. В усякому разі вони сьогодні на Чорному морі така значна сила, що, якщо докладуть більше енергії, будуть повністю його контролювати».  

На нашому уроці ми спробуємо зрозуміти, чи мав рацію італійський мандрівник, саме так описуючи вплив козацтва у цьому регіоні.

1)                Передісторія і причини (на екрані – таблиця набігів татар 16 та 17 ст.)

Причини походів:

1. Постійні спустошення українських земель від татарських і турецьких наскоків, які несли руїни. Турки й татари грабували міста і села, спалювали їх, винищували або забирали в полон тисячі людей.

2. Неспроможність і нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних рубежів від цієї агресії. Прикордонні фортеці не могли зупинити цих постійних наскоків і грабунків. Справжніми захисниками українського народу від загарбників виступали запорозькі козаки, які не тільки обороняли рідну землю, а й здійснювали постійні походи проти Кримського ханства і Туреччини.

Чи могли б бути ще й інші причини походів? Давайте дізнаємось деякі історичні факти. (На екрані – таблиця набігів козаків 16-17 ст.)

А тепер звернімося до історичних джерел – документів того часу.  Польський хроніст, що жив на рубежі XVI - XVIІ ст. Бартош  Папроцький говорить про такий собі "пограничний спорт": « І козаки, й татари полюють за здобиччю, ризикуючи власним життям, здобувають воєнну славу і воєнні трофеї». А нещодавно доктор історичних наук, професор кафедри історії К-Могилянської  Академії  Наталя Яковенко наголосила на типовому в тогочасній Європі праві шаблі на грабунок мирного населення[1]. Сучасний дослідник говорить (на екран): «Козаки не відмовлялися від здійснення грабіжницьких походів. Особливо любили нападати на Молдавію, Туреччину, Болгарію та Кримське ханство. Таким чином, вони завдавали відчутних диверсійних ударів Османській імперії. Ймовірніше за все, якби не запорізькі козаки, то турки захопили б всю Україну, Річ Посполиту і Московське царство без особливого напруження. Козаки грабували багаті міста Туреччини, спалювали їх околиці, вирізали чоловіче населення, забирали гроші, золото, срібло, жінок, дівчат, зброю і решту всієї здобичі, яка могла бути корисною».

Який висновок можемо зробити з вказаного уривку? Так, ми можемо додати ще один пункт:

3. Грабіжницькі походи козаків на землі Кримського ханства та Туреччини. (на екрані – всі три причини)

Визначивши причини, перейдемо до більш детального розгляду деяких, найбільш вдалих морських походів козаків. А почались такі регулярні походи ще в XVI столітті. Першим, з відомих нам,  був похід 13 жовтня 1545 року, коли вісімсот козаків під проводом Ісачка з Брацлава, Карпа Масла та Івана Держка з Черкас підпливли вночі на тридцяти двох чайках під Очаків. Турецький султан рахував шкоду на суму 97 000 аспр. У 1552 році кримський хан скаржився польському королю: «Козаки ваші, Дніпром водою підійшовши, під замок його милості цісаря турецького, під Очаків, корабель із людьми взяли».

Пізніше були морські походи під проводом  Дмитра Вишневецького-Байди, Івана Свирговського, Самійла Кішки. Найбільш вдалими були походи козаків під командуванням гетьмана низового козацтва Богдана Ружинського. Польський історик Міхал Глищинський стверджує, що «обійшовши у 1575 р. навколо Чорного та Азовського морів, наводячи жах на всіх мешканців тих берегів, хоробрий Богданко повернувся на Батьківщину з ореолом слави героя».

У 1599 році легендарний Самійло Кішка, котрий після двадцятип'ятирічного перебування в турецькій неволі повернувся на Запорожжя і був обраний гетьманом, знову повів бойових побратимів проти невірних, починивши дуже багато шкоди. Такі ж походи відбулися 1602 та 1603 року. (Навесні 1602 відбулася чергова вилазка на море. На тридцяти чайках і кількох галерах, відбитих у турків, запорожці мали великий бій з османською ескадрою біля Кілії. Захопивши ще одну галеру в турків і кілька купецьких суден, козаки ввійшли в Дністровський лиман, де напали на корабель турецького воєначальника Гасан-аги. Потім направилися до Білгорода і захопили вороже судно, що йшло з Кафи. Морські походи тривали. 1603 року запорожці здійснили великий похід у Крим. Потім їхні чайки з'явилися біля Ізмаїла. У зв'язку з цими походами Речі Посполитої король в інструкції на сейм 1604 року зазначав, що « за короткий строк козаки зруйнували у турків три міста». А кримський хан писав польському королеві, що « мир буває тоді, коли на Дніпрі немає козаків»).

Працюючи над проектами, кожна група власними зусиллями мала дізнатись про один із походів козаків першої чверті XVIІ століття.

Кожна група представляє власне дослідницький проект (виступ до 2 хвилин) за темами:

·                   Козацький похід на Варну (1606);

·                   Похід на Перекоп (1608);

·                   Рейд козаків на Ізмаїл, Кілію та Синоп (1609)

·                   Взяття Трапезунду та Синопу (1614)

·                   Атака на Стамбул (1616)

Повернімось до нашого запитання: Чи мав рацію П’єтро делла Валле?

1.     Гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний

Наступний проект, підготовлений вами присвячений непересічній особистості – гетьману Війська Запорізького Петру Конашевичу-Сагайдачному.

•                    Біографія;

•                    Сагайдачний – політик та дипломат;

•                    Військовий лідер козацтва;

•                    Просвітитель та церковний діяч;

•                    Вшанування пам’яті гетьмана.

Наступне дослідження було для вас досить складним. Вам необхідно було описати наступні історичні події від першої особи – учасника цих подій.

Отже, проект «Від першої особи»:

•                    Битва під Кафою (очима бранців на невільничому ринку);

•                    Битва під Кафою (очима козаків);

•                    Московський похід (очима боярина);

•                    Хотинська битва (очима королевича Владислава);

•                    Хотинська битва (очима Османа ІІ)

Умови Хотинського миру 8 жовтня 1621 року:

1. Кримське ханство і Туреччина зобов'язувалися не нападати на українські та польські землі.

2. За умовами підписання договору поляки перебрали зобов’язання:

• заборонити козакам судноплавство по Дніпру;

• не допускати походів козаків до Криму і турецьких берегів.

3. Було визначено кордон між Польшею і Туреччиною по р. Дністру.

Умови участі козаків у війні на боці Речі Посполитої дотримано не було.

Козаків не задовольнили умови миру з Туреччиною, що стало причиною наступних конфліктів козаків з Польщею.

Отже, підведемо підсумки.

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.

Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здатність відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

Пісня

Оцінки:

Домашнє завдання:

1) Опрацювати § 10 підручника.

2) Використовуючи додаткову літературу, підготувати повідомлення про перебіг Хотинської війни та участь у ній козацтва

---

[1] Наталя Яковенко. Скільки облич у війни: Хмельниччина очима сучасників.  Електронний ресурс: http://npu.edu.ua/!e-book/book/html/D/iio_kiu_N.Yakovenko-Paralelnui_svit/130.html